Йшли селом партизани
Em Am H7 Em
Йшли селом, йшли селом партизани,
Em D G
По землі українській, невільній землі.
C E7 Am
І у кожного зброя була за плечами, |
Em Am H7 Em |
І у кожного смуток і біль на лиці. | (2)
Біль і смуток за всю Україну,
Та за спалені хати і зрубаний сад,
За ту пісню, що чув ти колись, солов'їну, |
Але їм вже не було дороги назад. | (2)
Бо дорога назад - це неволя,
А ховатися в лісі не будемо ми.
Ми підемо вперед - і здобудемо волю, |
України своєї ми вірні сини. | (2)
Хтось з них пісню завів, і вона пролунала
На всі гори Карпати, на весь рідний край,
Щоби знали усі - Україна повстала! |
Ти лети, наша пісне, аж за небокрай! | (2)
І не всі повернуться із бою живими,
І не всіх дочекається рідна сім'я.
Пам'ятайте ж ви їх, пам'ятайте такими, |
Пам'ятай їх завжди, українська земля. | (2)
Пам'ятай їх завжди так, як я пам'ятаю.
Пам'ятай лихоліття страшної війни.
Бо настане той день, що до рідного краю |
Ще злетяться твої, Україно, сини. | (2)
Ще злетяться твої, Україно, сини.
Вверх
|
Йшов хлопчина
воювати
Am C
Йшов хлопчина воювати,
Dm E
Україну визволяти.
Am C
Був ще зовсім молодий.
Dm E
Він ішов у ліс густий.
Am
Гей!
Програш: C E Am (x2)
Йшов хлопчина воювати..."Прощавайте, стара мати!
Я за батька відомщу,
Ворогів не пощаджу!"
Гей!
Йшов хлопчина воювати
І сказав малому: "Брате,
Підростеш - підеш за мною
Битись з клятою ордою!"
Гей!
Йшов хлопчина воювати..."Прощавайте й ви, Карпати!
Прощавайте, рідні гори.
Ви не будете в покорі."
Гей!
Йшов хлопчина воювати...
Не манув й милої хати: "І не лий ти сльози, мила.
Я прийду - будеш щаслива!"
Гей!
Йшов хлопчина воювати,
Україну визволяти.
Був ще зовсім молодий.
Він ішов у ліс густий.
Гей!
Йшов хлопчина воювати...
Вверх
|
Ой, гори ж мої, гори
Вступ: Em Am (x3)
Em Am Em Am Em
Ой, гори ж мої, гори
G D G
Високі, зелені!
Am Em
Чи заплачете ви, гори,
Am
По мені, по мені?
Am Em
Чи заплачете ви, гори,
Am Em Am
По мені, по мені?
Програш: Em Am (x2)
Чи заплачеш, засумуєш
За мною, смереко,
Як поїду я від тебе |
Далеко-далеко? |(x2)
Чи заплачеш, засумуєш
За мною, ялице,
Як мене чужа команда |
На войну закличе? |(x2)
Чи заплачеш, засумуєш
За мною, дівчино,
Як побачиш край дороги |
Червону калину? |(x2)
Ой, гори ж мої, гори
Високі, зелені!
Чи заплачете ви, гори, |
По мені, по мені? |(x2)
Вверх
|
Світить сонце, світить
ясне
Вступ: Am Em H7 Em
Em
Світить сонце, світить ясне
G
В українському селі.
Am Em
Покидають рідні стріхи |
H7 Em |(2)
Усі хлопці молоді. |
Покидають рідні стріхи,
Ще й рідную родину,
А самі йдуть в ліс шукати |
Сумну й тиху хатину. |(2)
Ані свята, ні неділі
В цих криївках лісових -
Така доля нас чекає |
Усіх хлопців молодих. |(2)
Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос: |"Скоро буде нам кінець..." |(2)
На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко.
Її мужа розстріляли - |
Серце кров'ю облилось. |(2)
Во напише, він диктує: "Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, легко ранний. |
Скоро буду вдома я... |(2)
В мене рана невеличка -
По коліно без ноги.
Друга рана ледь замітна - |
По плече нема руки." |(2)
Він сказав їй тії слова
І тяжеленько здихнув.
Він відкинув праву ручку |
І навіки вже заснув. |(2)
Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі, |
Усі хлопці молоді! |(2)
Вверх
|
Темна ніч настала
Вступ: Em Am Em Am Em
Em H7 Em
Темна ніч наста- ла.
G D G
Всюди було тихо.
Em Am
До села з-під лісу |
H7 Em |(2)
Вже підходить лихо. |
Приїжджають кати
Попід кожну хату,
Арештують друзів |
За підпільну працю. |(2)
Друзів арештують,
Закувають руки,
Тай вивозять шляхом |
до тюрми на муки. |(2)
Так сиділи друзі
По півтора року,
Тай виводять друзів |
Слухати вироку. |(2)
Вирок прочитали,
На смерть засудили.
Тарахтить скоростріл - |
Друзі повалились. |(2)
Але їхня слава,
Слава не пропала!
Слава Україні! |
Всім Героям слава! |(2)
Вверх
|
|
