Юрчишин Ярослав


Марш «Звитяги»



Марш «Леґіону»



Пісня про мову



Пісня про обступлення
татарами Києва…



Пашлі дзеці-бєларуси



Сонет



Схрещені стріли


Вверх


Марш «Звитяги»

Em         C
Ти чуєш: крок карбує ряд,
G              H7
У ньому всім нам місце стати.
Em         C
Бо кожен з нас тепер вояк
G         H7
Народжений перемагати.

Нехай тремтять всі вороги,
Неначе псів брудних ватага.
Навік замовкнуть вже вони:
На їх шляху встає "Звитяга"!

Приспів:
Em        C       D "Звитяга", вперед, вперед!
Em      C     D
На труднощі не зважай!
Em        C       D "Звитяга", вперед, вперед!
Em       C   D"Звитяга", перемагай!

Лише вперед! Нових висот
Кров Святослава вимагає.
Бо хто тремтить, немов осот,
Той не живе і не вмирає.

Нас кличе Русь, її кордон
Для нас дороговказом буде.
І не існує перепон,
Які "Звитяга" не здобуде!

Приспів.

Під нами землі прадідів,
Над нами Сонце - лик Сварога.
І нас до лицарських чинів
Веде Залізная Острога.

Клич "Перемога або смерть!"
Луна над нами в цю хвилину.
І ми плекаємо в собі
Звитяжні риси для Вкраїни.

Приспів.

Вверх


Марш «Леґіону»

Em                       G
Вже не скажуть "діти" про нас,
Em                  D
Стати воїном прийшов час.
G                 D
Переконані, це не сон,
C            H7        Em
Є надійний шлях — "Леґіон".  *

Не будемо плакать, ридать —
Переможем ворожу рать.
Стиснемо міцніш автомат,
Лиш вперед, ні кроку назад.

Вигнати раба із сердець
Допоможе Золотий Хрест,
А червоно-чорний наш стяг
Поведе до нових звитяг.

Хай щодня міцніє рука,
Вишкільна стежа не легка.
Але щоб мети досягти,
Сили в собі мусиш знайти.

Віримо у те, за що клав
Голову свою Святослав.
Не існує слова полон,
Для тих, хто пройшов "Леґіон"!

Воїна ми шляхом підем, "Леґіону" стяг піднесем.
Й понесем в життя круговерть —
Гасло "Перемога або смерть!"

Вверх


Пісня про мову

Em               G    D                Em
Хай щастя не вічне,  а життя скороплинне,
Em                G     D                Em
Ой, роде мій красний,  не скорочуй його.
Em           G   D          Em
Немає держави,  малої країни,
Em             G    D               Em
Яка б відцуралась  від слова свого.
Am      Em        G       D     G
Хай спливають роки,  виростають діти.
Am    Em         H7           Em
Та не можна свого   чужим замінити.

Все тільки найкраще з усієї планети
У мову впадає, немов ті потічки.
Навіщо ж міняти слово наших поетів
На річку, якою нам в безвість пливти?

Як іскриться вода, дно все глибше зникає.
Найрідніша ріка зцілить, що відмирає.

Та раптом міліти наша річка почала,
Із річки чужої попала вода.
Вона непогана, та нас роз'єднала,
Та нас поділила на табори два.

І нема щастя нам, ой, та на цім світі –
Різними мовами розмовляють одних батьків діти.

Ой, чистити треба стрімку мову-річку
Від намулу-бруду з чужих берегів.
Бо діти маленькі як вип'ють водички,
Забудуть про славу дідів-прабатьків.

Ти, юначе, не стій, ой, не стій, ради Бога.
В бій запеклий вступай, поки не збили з дороги.

Вверх


Пісня про обступлення
татарами Києва…

Em            Am  D          Hm D     Em
Темінь часу минуло   з тих буремних віків,
Em                  Am  D                 G
Як наш злотоверхий Київ   хан Батий обступив,
Em        G     D                G
Татарва обсіла кручі старого Дніпра, -
Em             Am   D        Hm   D        Em
Місто тоді боронили галицькі вої князя Данила.

Приспів:
Em     Am      D              G
Руська земле, славна во віки єси,
Em           Am  D         Hm D  Em
Твої діти зупинили   татарськії орди.

Em                  Am    D          Hm D     Em
Хмари небо закривають,   темінь світ огорта.
Em                  Am D                 G
Б'ються хоробро вої   тисяцького Дмитра.
Em                G    D                G
Йому сам князь Данило місто велів берегти
Em              Am     D            Hm D  Em
І у бою з бусурманином   на смерть вистояти.

Б'ються вої хоробро і не день, і не два -
Вже на мурах іде бій. Напира татарва,
Хан гінців посилає до Дмитра в котрий раз: "Дайте місто - вам чуже воно - ми помилуєм вас".

Приспів:
Руська земле, славна во віки єси,
Твої діти зупинили татарськії орди.

На спис воєвода сперся, Галич рідний згадав,
Той наділ, що йому князь та й за службу віддав,
Згадав жону молоду і синів-соколів -
І хановим посланцям він таке відповів:
"Вам нас не зрозуміти - у вас дому нема,
Нам що Галич, що Київ - Україна одна,
Ми присягу складали до смерті боронить,
То ж, поки живий хоча б один,
міста вам не полонить.

Скільки років минуло з тих буремних віків,
Як в останню атаку Дмитро воїв повів,
Трупом Київ встелили галицькі вояки,
Скарб соборної держави та й нам передали.

Приспів:
Руська земле, мати героїв-синів,
Чи нащадки зуміють бути гідними дідів?

Приспів:
Руська земле, славна во віки єси.
Твої діти зупинили татарськії орди.

Вверх


Пашлі дзеці-бєларуси

С
Пішли діти-білоруси
Dm          C
в ліс зелений погулять.
Dm               C
Сидить "маскаль" на ялині - |
G        C                 |
почали його лапать!* -      | 2р.

Приспів 1:
Dm         C
Тра-ля-ля, тра-ля-ля,   |
G           C          |
Ми злапали "маскаля"!   | 2р.

В просився, і молився
бідний сірий "маскальок":"Атпусціцє мєня, дцєткі,
я живу нєпадальок.

Ах, зачем же нам ругатца,
я ж павагі вашей варт.
Я же вам скарєй вядомий   |
як ваш найстарєйший брат" | 2р.

Приспів 1.

Ох ти брудний недоноску,
від тебе сморід і хміль!
Ще раз злапим - пофарбуєм
в колір "бєл-чєрвона-бєл"!**

Ти лети хутчіше звідси,
не погань цієй краси,
Не ганьби ти, "маскаліщє", |
Білоруськії ліси!          | 2р.

Приспів 2:
Тра-ля-ля, тра-ля-ля!   |
Відпустили "маскаля".   | 2р.

---
Переспів оригінального тексту
білоруською (від Славка Юрчишина):

С
Пашлі дзеці-бєларуси
Dm           C
в лес зельоний пагулять
Dm            C
Сідіт маскаль на яліне - |
G        C              |
пачали його лапать -     | 2р.

Приспів:
Dm         C
Тра-ля-ля, тра-ля-ля  |
G          C         |
Ми злапалі маскаля -  | 2р.

В просився і молився
бедний серий маскальок:"Атпустітє мєня дєткі
я жаву не падальок

Ах зачем же нам ругаться
я ж паваги вашей варт.
Я же вам скарей вядомий   |
як ваш найстарейший брат" | 2р.

Приспів.

Ах ти брудний неданоску
ат тєбя смарод і хиель
Ще раз злапім пафарбуєм
в колір бял-червона-бял

Ти ляті скарей атсюда
не пагань цієй краси
Не ганьби ти маскаліще |
бяларускія ляси -      | 2р.

Вверх


Сонет

Вступ:  G Em     (3)
D Dsus D

G                 Em  G              Em
Якби нараз зібрати   пожежі світові,
G               Em            D   Dsus D
Поставити у ряд - нехай горять...
Am                Em    Am         Em
Вони б не затьмарили    очей твоїх,
Am           Em              D   Dsus D
Що дивним    почуттям блищать.

Якби нараз зібрати всі семеро чудес,
Що на весь світ відомі...
Вони б не затьмарили сяяння небес,
Яке для них благословила ти.

Приспів:
G                  D   Am               Em
Скільки б не шукав,   за що б не воював,
G          D         Am           G
Та кращої не звоювати, не знайти.
G               D   Am                 Em
Світ очей твоїх -  то найсолодший гріх;
G         D           Am     G
Вмираю   і відроджуюсь у них.

Програш (на мелодію Вступу).

Якби вдалось зібрати всі діяння мої
І зважити разом з прожитим часом,
Вони б не заважили миті однієї,
Яку ми пережили разом...

Приспів:
Скільки б не шукав, за що б не воював,
Та кращої не звоювати, не знайти.
Світ очей твоїх - то найсолодший гріх;
Щасливий я, коли поруч ти...

Програш (на мелодію Вступу).

Вверх


Схрещені стріли

Мотив 1:
Em                  D
Ой, Дніпро-ріка,   круті береги,
Em            D
Сила силу міряє.
Em                  D
Ой, Руська земле,   далеко єси,
Em                          D
В святість твого ймення віруєм.

Програш:  C Am Em

Попереду враг і позаду враг,
Аж земля горить під комонними;
Та у Святослава вої вибрані,
Не злякаєш  їх перепонами.

Мотив 2:
C     Am   Em
Мусим, як один,
C     Am   E
Ми до бою стати,
C    Am Em
Бо чекає   жона мужа,
C         Am    E
А сестра — брата.

Мотив 1:
Виступає князь, кінь копитом б'є
Дивиться на гридні та каже: "Клянусь Перуном, хоч нас мало є,
Та, на що ми здатні, покажем!

Програш.

Хто у бою впав, сорому не йме —
Вдячністю нащадки згадають;
То ж, хто заслабий, — хай зараз іде.
Підійміть хоругви — рушаєм!"

Мотив 2:
Коні зірвались,
У бій понеслись
Знову стала руська слава,
Стала, як колись!

Мотив 1:
Вдарила стріла у щит кований,
Друга враз при ній хрестом стала;
Тим щитом юнак князя заступив,
Наказ на віки було дано.

Мотив 2:
Хрест з стріл збережи,
У серце вложи, —
Не розітнуть тоді твого серця
Зневіри ножі.

У буремний час
Згадай князя глас!
Перемогу або смерть вітаймо —
Інше не для нас!

Вверх