Курінь


Йшли селом партизани



Йшов хлопчина
воювати



Ой, гори ж мої, гори



Світить сонце, світить
ясне



Темна ніч настала


Вверх


Йшли селом партизани

Em          Am  H7   Em
Йшли селом, йшли селом партизани,
Em                D          G
По землі українській, невільній землі.
C               E7       Am
І у кожного зброя була за плечами,        |
Em               Am   H7   Em        |
І у кожного смуток і біль на лиці.        | (2)

Біль і смуток за всю Україну,
Та за спалені хати і зрубаний сад,
За ту пісню, що чув ти колись, солов'їну, |
Але їм вже не було дороги назад.          | (2)

Бо дорога назад - це неволя,
А ховатися в лісі не будемо ми.
Ми підемо вперед - і здобудемо волю,      |
України своєї ми вірні сини.              | (2)

Хтось з них пісню завів, і вона пролунала
На всі гори Карпати, на весь рідний край,
Щоби знали усі - Україна повстала!        |
Ти лети, наша пісне, аж за небокрай!      | (2)

І не всі повернуться із бою живими,
І не всіх дочекається рідна сім'я.
Пам'ятайте ж ви їх, пам'ятайте такими,    |
Пам'ятай їх завжди, українська земля.     | (2)

Пам'ятай їх завжди так, як я пам'ятаю.
Пам'ятай лихоліття страшної війни.
Бо настане той день, що до рідного краю   |
Ще злетяться твої, Україно, сини.         | (2)
Ще злетяться твої, Україно, сини.

Вверх


Йшов хлопчина
воювати

Am          C
Йшов хлопчина   воювати,
Dm          E
Україну визволяти.
Am               C
Був ще зовсім   молодий.
Dm             E
Він ішов у ліс густий.
Am
Гей!

Програш: C E Am (x2)

Йшов хлопчина воювати..."Прощавайте, стара мати!
Я за батька відомщу,
Ворогів не пощаджу!"
Гей!


Йшов хлопчина воювати
І сказав малому: "Брате,
Підростеш - підеш за мною
Битись з клятою ордою!"
Гей!

Йшов хлопчина воювати..."Прощавайте й ви, Карпати!
Прощавайте, рідні гори.
Ви не будете в покорі."
Гей!

Йшов хлопчина воювати...
Не манув й милої хати: "І не лий ти сльози, мила.
Я прийду - будеш щаслива!"
Гей!

Йшов хлопчина воювати,
Україну визволяти.
Був ще зовсім молодий.
Він ішов у ліс густий.
Гей!

Йшов хлопчина воювати...

Вверх


Ой, гори ж мої, гори

Вступ:  Em Am (x3)

Em Am   Em     Am   Em
Ой, гори ж мої, гори
G         D G
Високі, зелені!
Am               Em
Чи заплачете ви, гори,
Am
По мені, по мені?
Am               Em
Чи заплачете ви, гори,
Am       Em  Am
По мені, по мені?

Програш:  Em Am (x2)

Чи заплачеш, засумуєш
За мною, смереко,
Як поїду я від тебе  |
Далеко-далеко?       |(x2)

Чи заплачеш, засумуєш
За мною, ялице,
Як мене чужа команда  |
На войну закличе?     |(x2)

Чи заплачеш, засумуєш
За мною, дівчино,
Як побачиш край дороги  |
Червону калину?         |(x2)

Ой, гори ж мої, гори
Високі, зелені!
Чи заплачете ви, гори,  |
По мені, по мені?       |(x2)

Вверх


Світить сонце, світить
ясне

Вступ: Am Em H7 Em

Em
Світить сонце, світить ясне
G
В українському селі.
Am            Em
Покидають рідні стріхи  |
H7              Em      |(2)
Усі хлопці молоді.      |

Покидають рідні стріхи,
Ще й рідную родину,
А самі йдуть в ліс шукати  |
Сумну й тиху хатину.       |(2)

Ані свята, ні неділі
В цих криївках лісових -
Така доля нас чекає   |
Усіх хлопців молодих. |(2)

Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос:    |"Скоро буде нам кінець..." |(2)

На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко.
Її мужа розстріляли -  |
Серце кров'ю облилось. |(2)

Во напише, він диктує: "Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, легко ранний. |
Скоро буду вдома я...   |(2)

В мене рана невеличка -
По коліно без ноги.
Друга рана ледь замітна -  |
По плече нема руки."       |(2)

Він сказав їй тії слова
І тяжеленько здихнув.
Він відкинув праву ручку  |
І навіки вже заснув.      |(2)

Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі, |
Усі хлопці молоді!    |(2)

Вверх


Темна ніч настала

Вступ: Em Am Em Am Em

Em     H7  Em
Темна ніч наста- ла.
G         D G
Всюди було тихо.
Em   Am
До села з-під лісу  |
H7           Em   |(2)
Вже підходить лихо. |

Приїжджають кати
Попід кожну хату,
Арештують друзів    |
За підпільну працю. |(2)

Друзів арештують,
Закувають руки,
Тай вивозять шляхом |
до тюрми на муки.   |(2)

Так сиділи друзі
По півтора року,
Тай виводять друзів |
Слухати вироку.     |(2)

Вирок прочитали,
На смерть засудили.
Тарахтить скоростріл - |
Друзі повалились.      |(2)

Але їхня слава,
Слава не пропала!
Слава Україні!     |
Всім Героям слава! |(2)

Вверх