Нічлава блюз


Вставай, Сонце



Ой у горі


Вверх


Вставай, Сонце

G             C    D       G
На дорозі люди сонця чекали,
G                C       D      G
Чорні хмари смутку вони нагадали.
G                C    D        G
Їх бажання в небі піснею летіло.
G                   C           D      G
Та, на жаль, це сонце для людей згоріло.

Приспів:
G      C          D        G
Вставай, сонце, вставай, вставай!
G    C    D     G
Сліпим очі відкривай!

І на темній скелі зірки танцювали.
В королівство ночі вовки завітали.
Нагадали люди добре і погане.
Та, на жаль, це сонце для людей не встане.

Приспів.
C              G     C         D
Не відкрили очі промені щасливі
C               G     C                D
Та у хвилях ночі скарб людський згубили.
C              G          C            D
Народились діти — та світла їм не треба,
C             G      C      D
Бо на їхні очі насипали пепла.

Приспів.

Вверх


Ой у горі

[1]:

Em         H7       Em
Ой у горі роман цвіте,
G           D      G
Долиною козак іде
G               D         Em
Та й у журби   питається:      |
Am                  H7        Em  | (2)
"З ким ж та доля   пишається?  |

Чи у шинку з багачами?
Чи у степу з чумаками?
Чи у полі на роздоллі      | (2)
З вітром віється поволі?"  |

Не там, не там, друже-брате,
У дівчини в чужій хаті,
В рушниках та й у хустині  | (2)
Захована в новій скрині.   |

---

[2]:

Федору Івановичу Черненку
На пам'ять 22 сентября 1859 року

Ой по горі роман цвіте,
Долиною козак іде
Та у журби питається:
"Де та доля пишається?

Чи то в шинках з багачами?
Чи то в степах з чумаками?
Чи то в полі на роздоллі
З вітром віється поволі?"

Не там, не там, друже-брате,
У дівчини в чужій хаті,
У рушничку та в хустині
Захована в новій скрині.

(Лихвин, 7 іюня 1859)

Вверх