ПереBANDя


І Вертером страждав…



Автореквієм



Анти-реквієм



Майже зима



Осінь…



Перлина Монмартра



Прощальний романс


Вверх


І Вертером страждав…

Em              F#7
І Вертером страждав
Bm
Я у коханні
Em                F#7
І гордим Чайльд-Гарольдом
Bm
Я блукав
Gm
Двадцятилітній де я ?
D
На світанні
G
Бринить мелодія
B7
Сумніша трав
Em
Гірка неначе
A7          D
Брунька тополина
F#7
Прозора мовби юнь
Bm
Ну що пізнав

Змах крил метелика
Чи лет орлиний
Зорі непогасання
Іскри змиг
Гей вічности мого життя
Момент єдиний
І рути поглядів чиїхсь
І думність книг
І перстень самоцвітній
Райдуги освітить
Покотиться і знайде
Між хуг між криг
Але немарно ні
Я жив на білім світі
Ув образі людськім
Прекрасного шукав
У промені живущім
Заповітнім
Трудивсь
Пив трунок рідних трав
Кохав

Вверх


Автореквієм

Bm
Я помер у люту зиму
Em
З дзвоном впав на лід
Bm
На снігу сліпучім зринув
F#m
Мій прощальний слід
G            A
Вітер грав холодні вальси
D                D7
Срібний саван шив
G7         C
А мороз затиснув пальці
F#sus F#7   Bm
На моїй душі

Стало легко тепло стало
Обірвався біль
Рвала коси вичитала
Сива заметіль
Я лежав красиво-синій
Вперше мудрим став
Як ніхто колючий іній
Губи цілував

G#7
(далі у тональності на тон вищій, тобто C#m)

C#m ...
Я звалив цю непотребу
Міх життя з плечей
Милувались тихо небом
Ковзанки очей
По устах поіневілих
Чистий усміх плив
Мужики могилу рили
І мене кляли

(мурмурандо на мелодію перших чотирьох рядків)
...
Хтось сльозу пролив хтось плюнув
На душі полин
І схилилась Вічність юна
До моїх колін

Вверх


Анти-реквієм

Я воскрес в круту весну
В розмаїтті трав
Пробудивсь з лихого сну
Реінкарнував

Вітер грав щось із бітлів
Радісно було
Плюс п'ятнадцять надворі
Для душі тепло

Безтілесний вчора ще
Нині в тілі я
Десь болить а десь пече
Справжнє як не як

На лиці то звісно ні
Не Делон Ален
Вигляд наче збаранів
Від нових проблем

Найціннішу із речей
Взятих з забуття
Я закинув на плече
Міх тяжкий життя

Помоливсь і рушив в путь
Десь у бік Карпат
Знав мене там люди ждуть
Кожен з них мій брат

Хтось склав вірш про цей сюжет
Комусь бракло рим
Йшов до того місця вже
Перший пілігрим
______________________________
Акорди:
Em
Я воскрес в круту весну
Am7
В розмаїтті трав
Em
Пробудивсь з лихого сну
Bm7
Реінкарнував
C          D
Вітер грав щось із бітлiв |
G          G7             |
Радісно було              |
C                F        |(2)
Плюс п'ятнадцять надворi  |
Bsus  B7    Em            |
Для душі теплo            |

Вверх


Майже зима

Bm      Em          D
Понад Львовом майже зима
Bm       Em           A7     D7+
Ще білий сніг не вкрив опале листя
F#m7       Em7  A7      D7
Бо білого снігу навколо зовсім нема        |
G          F#  E      Bm                   |(2)
Він тільки нам щоночі сниться              |

Понад Львовом майже зима
Львів'яни носять ще вбрання осіннє
Шукати морозу в прогнозах погоди дарма     |(2)
При цім глобальнім потеплінні              |

Bm      Em          D
Понад Львовом майже зима
Bm     Em    Ebm   D     Em   A7        D7+
За нею майже майже майже весна і майже літо
F#m7     Em7   A7      D7
І тільки осінь буває справжня вона         |
G          F#  E      Bm                   |(2)
Коли весь Львів дощами вмитий              |

Вверх


Осінь…

Dm          Dm7+
На стовбурі похилому
Dm7         Dm7+
Подорожую в осені.
Em7
Сурмлять уже над обрієм
A7              Dm
Застиглі срібні олені,
Gm
Та ще спадає листопад,
Dm
Ще корабель мій не в льодах,
Eb
Ще попіл теплий світиться
A7              Dm
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

G
Дерева звільнено від нас,
Bm
Це листя під ногами -- ми.
Bb
Вмерзає в кригу корабель
Dm
Під кришталевими крильми.

Вверх


Перлина Монмартра

D                 A                  Bm
Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
G                          A
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
F#7                     Bm
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
Em                               A      A5+
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Мов сувора любов залишалась самою надовго
Без пісень трубадурів у мжичці що слалася в даль
Що потоком пливла тротуаром брудним невимовно
Як маріння терпке як залізна жіноча печаль

Як зітхання жоржин знічев'я в завулках
Ти вставала в імлі залишала німовно любов
Ненаситну захланну. Так гулко
На світанні несли через місто вино

А ножі гільйотини як посміх маркізи
Взято холодом уст що казали мені
Либонь всім говорили бентежно і ніжно
Не весна не любов і не так і не ні

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Вверх


Прощальний романс

Bm
А я тебе кидаю
Em7
В світі такому холодному.
A7
Всі клятви й обіцянки
F#7              Bm7+
Раптом упали в ціні.
B7            Em7
І тільки два слова,
A7                   D
Два слова сумління колотимуть:
G7
Пробачиш мені?
C                F#9+
Моя мила, пробачиш мені?

Пробач мені, мила,
Яви свою милість, пробач мені.
Звільни мою душу
Від того, що так їй пече.
Тому ми й прощання
Назвали останнім побаченням,
Щоб мати надію –
А раптом побачимось ще.

Але ти мовчиш.
Головою печально похитуєш
І стук твоїх кроків
Відлунює в скроні мої:"Навіщо ти кидаєш милу,
На-ві-що ти ки-да-єш?
Це ж, може, остання любов,
Тож не кидай її!..."

Останні вагання
Змиває і злизує злива.
Останніх благань
Благенькі блакитні вогні.
А я тебе кидаю,
Я тебе кидаю, мила,
Мов круг рятувальний,
Якого хтось кинув мені.

Вверх